Бутират оксибутират Артёмовский

Знаете, друзья, тут такое дело было. Короче, я решила сходить за закладками, чувствую настроение упало, срочно нужна доза радости, понимаете?

Ну, иду я значит по своим райончикам, и вижу - лайба сидит на скамейке. Ахуеть, думаю, надо обратиться к нему, может поможет, пробьет на долю хорошую.

Подхожу, я говорю: "Эй, брат, где джантик топчика можно достать? Мне чего-то срочно нужно, понимаешь?"

Лайба мне отвечает: "Ну ты, братан, попал, как раз у меня есть халлюша классная, прямо сейчас могу дать. Но за мульку надо будет доплатить, понимаешь?"

Деньги я отдала, лайба мне вручил пакетик. Я пошла дальше, в некий магазинчик, понимаете, чтобы пробить свои закладки и ощутить тот настоящий кайф.

Тут я вижу своего кумара, гоняющего гаш с друзьями перед магазином. Ахуеть, говорю, там тусовка! Подхожу, спрашиваю: "Эй, ребят, место есть? Можно присоединиться?"

Они, конечно, не отказали, мирные ребята, дружественные веселые. Я достаю свой джантик и начинаю пробивать свою закладку. Внезапно все начинает приходить в движение, какая-то херь происходит в моем мозгу.

Братцы, я пробила на измену, это оказалось круче, чем я ожидала! Все окружающее стало ярким, цветным, да еще и прозрачным как будто. Я вижу, как стены магазина начинают танцевать, а пол под ногами мне кажется резиновым, прям как на детской площадке.

Но самое главное, друзья, это эмоции! Будто меня жизнь первый раз обняла! Я рассматриваю людей вокруг, и они все словно герои какого-то мультфильма! У них на головах вместо волос цветные вишенки и звезды, а глаза горят разными огнями.

Мы все вместе с кумарами идем по улице, и меня тянет в небо. Я решила полететь, словно сама птица свободная, а рядом со мной парит лайба, а на его лице улыбка светится так, что небо с ним конкурирует в красоте.

Мы останавливаемся возле кинотеатра, и мне приходит идея - давайте снимем наши приключения! Ну, конечно, ребята согласились, ведь все же мы ищем приключений, как настоящие герои кинофильма!

Мы заходим в кинотеатр, а там полно людей. Я сразу понимаю, что нам надо выделиться. Бросаюсь к кассе и спрашиваю, сколько стоит аренда зала для съемок. Братаны, вы не поверите, но кассирша согласилась! Мы платим, заходим в зал, а я становлюсь перед камерой и начинаю разыгрывать свою роль.

Целый месяц мы снимали наши приключения, а потом фильм появился на экранах, и все наш район сходил его посмотреть. Я была в центре внимания, все славили такой классный фильм, даже некоторые говорили, что я самая крутая актриса!

Но знаете, братва, я осознала, что все это - результат моей фантазии. В жизни все не так красочно и ярко, как в нашем фильме. Мир наркотиков - это иллюзия, которая может отобрать у тебя все реальное и прекрасное.

Всем бодрого дня и светлой дороги, братаны! Живите на полную и оставайтесь настоящими героями своего кинофильма!

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.